Богдан САМАРДАК: "Наші молоді футболісти повинні відчувати конкуренцію"

Легенда рівненського футболу, п'ятдесятивосьмирічний Богдан Самардак, який цього тижня очолив команду U19 рівненського Вереса розповів інформаційній службі народного клубу, чому погодився на пропозицію і з чого розпочне роботу на новій посаді.

- Значну частину ігрової кар'єри Ви провели у Рівному. 211 матчів та 64 м'ячі за Авангард та Верес. Чи відчуваєте певну спорідненість із цим клубом?

- Відчуваю. Бо проживаю в Рівному. Небайдужий до розвитку футболу на Рівненщині. І, дякуючи долі, зараз я тут. Колись міг лише мріяти про це. Бо, будучи у Тернополі, Чернівцях - справді мріяв про те, щоб не потрібно було кудись їхати. Щоб свій досвід передавати місцевим молодим футболістам.

- У сезоні 2015-2016 після відродження Вереса Ви працювали у тренерському штабі Буковини із Віктором Мглинцем. Тоді Буковина двічі обіграла Верес - 2:1 та 1:0. Вірили, що з того Вереса може вирости щось більше, ніж клуб Другої ліги?

- З того, як відбувалося це відродження, скільки уваги було прикуто до Вереса в плані реклами і телебачення, який утворився активний фанатський рух - вірив, що щось із цього проекту вийде. Навіть у Чернівцях мене тоді часто запитували про Верес. Мабуть, найбільш розрекламована команда в Україні.

- Можна стверджувати, що Богдан Самардак - тренер з досвідом. У Вашому резюме тернопільська Нива, чернівецька Буковина, амоторський Малинськ. Після роботи з професіоналами - наскільки серйозним для Вас є виклик попрацювати з командою U19?

- U19 - це вже не діти. Так, я попрацював із декількома дорослими командами. Зараз паралельно працюю в дитячій футбольній академії в Рівному. U19 - це майже зрілі футболісти. Той же Микола Гайдучик, який упродовж трьох років грав за Малинськ. Мені з ним доволі комфортно працювалося. Думаю, ми один одному тепер вдячні. Я йому - за терпіння, а він мені за допомогу пробитися до складу професіонального клубу.

- Чому вирішили пристати на пропозицію Вереса очолити команду U19?

- Не думаю, що хтось із людей, які грали, чи працювали у цій команді - не хотіли б попрацювати тут з молоддю. Для мене це велике щастя. Я довго цього чекав. Дякуючи долі і обставинам - я тут. Був дуже щасливий отримати таку пропозицію. З радістю відгукнувся на неї.

- Чи є у Вас досвід роботи саме з молоддю загалом? Який саме?

- Не бачу великої проблеми у тому, щоб після роботи з дорослими футболістами почати працювати з молоддю. Я працював із футболістами віком 20-25 років. Зараз працюю з дванадцятирічними дітьми. У Вересі буду працювати з хлопцями віком 16-17 років. Це ще не досвідчені, але вже дорослі люди. З ними цікаво буде працювати. Бо завжди приємно бачити якісь результати своєї роботи. Буду радий, якщо хтось із моїх вихованців зможе підсилити в майбутньому основну команду.

- Головний, на Вашу думку, фактор для успішного переходу з юнацького в дорослий футбол?

- Футболіст, який щойно завершив школу - сирий для дорослого футболу. Саме в цей період багато футболістів зникають. Бо вони не витримують конкуренції в серйозних командах. Чекати їхнього розвитку там ніхто не хоче, бо всім результат потрібен тут і вже. Чемпіонат U19 для таких хлопців - єдина можливість розвиватися. Тут не вимагають негайно результат. Тренер ще може навчити багатьох речей футбольних. В тому числі і з урахуванням вимог головної команди. В цей період на молодих футболістів не тисне відповідальність за результат. Вони не бояться помилятися. Звісно, ніхто не збирається грати аби-як. Але результат - не головний. Тому, думаю, ті люди, які приєднаються до нашої команди - за рік отримають доволі хорошу школу.

- Хто складе основу команди Верес U19?

- Щоб нікого не образити - я обдзвонив усіх тренерів нашої області. В мене вже є список, в якому 25 прізвищ. Це хлопці з усіх міст Рівненщини, де хоч якось займаються футболом. В нас не буде ставки конкретно на рівнян, чи, наприклад, сарненчан. У списку представлені майже всі райони області. Це не означає, що всі вони вже в команді. Для початку ми проведемо збори. Думаю, кожні пів року хтось підсилюватиме нашу команду, а хтось ітиме. В нас не буде конкретного кістяка, який ми взяли і 5 років саме з цими хлопцями працюємо. Наші молоді футболісти повинні відчувати конкуренцію. Можливо, когось ми просто вчасно не помітили. Якщо ж хтось буде не достатньо вимогливим до себе - просто подякуємо і працюватимемо далі з іншими людьми. Просто так футболісти не повинні займати чиєсь місце.

- Чи є вже конкретне бачення, де гратиме ця команда?

- Поки не вирішили. Були і в Млинові, і в Сарнах, і в Березному, і в Костополі. Є певні вимоги до стадіону. Ми повинні десь жити. Потрібно десь тренуватися. Це професіональна ліга, а не першість району. Тому поки не прийняли остаточного рішення.