Forbes Ukraine: «Якби чемпіона визначали за ефективністю бізнесу - Верес став би віцечемпіоном»

Якби чемпіона Української Прем'єр-ліги визначали не за очками, а за ефективністю (тобто за найкращим співвідношенням результатів і витрат у сезоні 2024/2025), Верес із 14‑м за розміром бюджетом став би віцечемпіоном. 

У 2024-му клуб мав офіційні операційні витрати 70,5 млн грн, або 1,6% від бюджету найзаможнішої команди УПЛ –Шахтаря. Команда показала середні або нижчі за середні результати, проте кожен її забитий гол чи отримане турнірне очко обійшлися лише у 2 мільйони гривень. Який вигляд матиме турнірна таблиця української Премʼєр-ліги, якщо чемпіона визначатимуть не за перемогами на полі, а за ефективністю бізнесу – з'ясовували експерти Forbes Ukraine. 

Оптимізація, креатив, академія 

Мета Вереса – повна самоокупність до 2030 року. Рівняни не включилися у «зарплатну гонку», що дозволяє мати один із найнижчих бюджетів у лізі – приблизно 70 млн грн у 2024-му. В основі філософії «смартбюджету», яку сповідує президент клубу Іван Надєїн, – намагання монетизувати кожен процес. Від платного контенту на YouTube до створення елітарного бізнес‑клубу навколо Вереса. «У нас понад 40 партнерів різного рівня, переважно локальних. Важливо не просто залучати гроші, а обʼєднувати навколо клубу регіональний бізнес», – каже Іван Надєїн. 

YouTube‑канал Вереса із 43 500 підписниками, за словами Надєїна, працює на самозабезпеченні. Стабільним джерелом доходу також є солідарні виплати від УЄФА – кожен клуб УПЛ у 2024 році отримав від головного європейського футбольного органа понад 16 млн грн. «Ключове – тримати баланс між амбіціями і фінансовою відповідальністю», – запевняє Іван Надєїн.

Важливий елемент – відкрита акціонерна структура клубу. У Вереса майже 950 власників, які через наглядові ради впливають на рішення команди. У Івана Надєїна контрольний пакет акцій – 33,2%. 

Досвід Європи: трансляції, реклама, match-daу 

Європейський бізнес топових футбольних країн стоїть на трьох китах: доходи від трансляції матчів (продаж ТV-прав), комерція (спонсорство, реклама, інтеграції з брендом клубу) та match-day (квитки та абонементи на стадіон, робота фудкортів у день гри, продаж сувенірів).

Приміром, поточний лідер Англійської прем’єр-ліги Арсенал у 2024 році заробив понад €600 млн: 40% доходів становили трансляції, 35% – комерція, 20% – matchday.

Якби український футбол мав хоча б середні показники польського телепулу (€3 млн на клуб) чи угорського (€500 000–700 000), питання самоокупності Вереса вже б не стояло, погоджується Іван Надєїн. Він каже, звертаючись до вболівальників: футбол не може бути безкоштовним, а купівля квитка чи трансляції – це пряма інвестиція в команду. 

Рейтинг «16 найефективніших футбольних клубів України 2025»
Як рахували?

Експерти Forbes.ua оцінювали кожну команду за чотирма показниками: скільки голів забила, скільки очок набрала, скільки коштував кожен гол і кожне очко (порівнювали витрати клубу у 2024 році із результатами в УПЛ). Що більше голів та очок, то краще. Що дешевше вони обходяться, то вища оцінка.

Всі показники звели в єдиний індекс, де очки важать удвічі більше за голи (бо саме вони визначають місце в таблиці). Розрахунки базуються виключно на офіційній фінансовій звітності клубів.

Верес – єдиний український футбольний клуб у формі публічного акціонерного товариства з близько 950 власниками, серед яких і фанати. Контрольний пакет (33,2%) – у засновника групи «Укртепло» Івана Надєїна, який має амбіцію зробити Верес головним клубом Рівненщини та Волині.

Іван Надєїн сповідує контроль витрат за принципом «витрачати стільки, скільки заробляєш». Попри війну й мізерні TV-доходи в українському футболі, клуб збирається залишатися самоокупним принаймні до 2030 року.

Над проєктом працювали Станіслав Орошкевич, Олександр Сажко, Денис Кацило, Олександр Мануілов. Матеріал опубліковано у журналі Forbes Ukraine №6 [39] за грудень 2025 – січень 2026 року.