Говорять акціонери: Віктор Матвієвский

Інформаційна служба червоно-чорних розпочинає серію інтерв’ю із акціонерами народного клубу Верес. Перший із матеріалів - присвячений Віктору Матвієвському. 

Він - власник 200 акцій клубу, все життя прожив у Рівному, закінчив гуманітарну гімназію, пізніше - Національний університет водного господарства та природокористування, зараз - ФОП. Змалку захоплюється футболом, ходив на домашні матчі ще Авангарду, потім на ігри Вереса, завжди в курсі всіх спортивних подій.

- Пане Вікторе, чому вирішили придбати акції клубу?

- Я завжди був прихильником того, щоб футбол у Рівному відновився, я не розумів просто формат цього - як це повинно було відбуватися. Проте потім, коли уже розпочалися усі ці процеси, то для мене єдиним варіантом була саме купівля акцій. Колись пропонували купувати якісь пластикові картки по 100 гривень. Щоб підтримати клуб я придбав декілька цих карток для себе та членів сім’ї, але розумів, що із цього саме нічого не буде, бо треба, як мінімум, щорічно продавати такі картки у великій кількості, щоб формувати бюджет клубу. А коли зайшла мова про акції - я їх придбав. Це цікавий формат, до цього я готовий долучатись.

- Це була комерційна інвестиція? Ви очікували коли купували акції, що вони зростуть у ціні і їх можна буде продати дорожче, чи ви хотіли допомогти команді?

- Тут я хотів саме допомогти. Заробляти на акціях провінційного футбольного клубу, це… Дай Бог, щоб так і вийшло, проте це не була моя основна мета.

- Чому саме така кількість акцій? Не 10, 50, 100, а саме 200?

- У мене насправді в той момент так співпало, що я купував нерухомість та автомобіль. І в той час, коли Верес вирішив вийти на фондовий ринок, я мав борги. Але хотілось долучитись до цього процесу, тому вийшла саме така кількість акцій. В якийсь момент я зрозумів, що це може бути саме інвестицією, але майбутнє цієї інвестиції буде залежати від подальших дій керівництва клубу. Тобто допомога - це допомога, інвестиція - це інвестиція. Це потрібно розуміти. Тобто, ти даєш якусь частину, і тоді, якщо керівництво готове зацікавити своїми діями інвестора, тоді цю суму безумовно можна буде збільшувати до безкінечності.

- Які привілеї Ви отримали, коли стали власником частини акцій клубу? 

- Напевно, ніяких. Звісно, подарували клубний шарф та календар. Проте, я не вважаю це привілеями. Хоча, був такий памʼятний момент в житті, коли були перші збори в міському будинку культури, наступного дня була гра з Динамо. Перед нею для акціонерів клубу була влаштована екскурсію на будівництво стадіону і майбутньої клубної бази та зустріч з легендою київського Динамо Анатолієм Дем’яненко. А вже після цього був організований виїзд акціонерів на матч, а на самому стадіоні нам були запропоновані комфортні місця. Це дійсно була така памʼятна подія, адже ніхто не робив подібних акцій, і це дійсно запамʼяталося. І справді, якби я не був акціонером клубу, то я б не зміг скористатися таким шансом.

- В подальшому плануєте ще купувати акції клубу?

- Так. Звичайно.

- Чи не шкодуєте Ви про покупку акцій, можливо моментами зʼявлялося таке відчуття: типу, навіщо я їх купив?

- Жодного разу не шкодував про те, що став власником частини акцій клубу, адже клуб розвивається.  Я навпаки за те, щоб відбувався поступовий розвиток клубу, а не виходило так, що зайшли інвестори, вклали купу грошей, а потім стався «спалах» на один сезон і клуб знову пропав з горизонту на 10 чи 15 років. То нехай все буде поступово. Девʼяте, восьме, сьоме, шосте місце, ну звісно вихід в єврокубки. Поетапно воно буде цікаво. Воно буде притягати людей, люди будуть цікавитися клубом та будуть приходити на матчі. Адже ці ситуативні спалахи нічим не закінчуються. Тому я тільки за плановий, послідовний розвиток.

- І наостанок. Ваш улюблений футболіст Вереса: хто і чому?

- Це, насправді, складне питання, тому що за 20 років, які я вболіваю за Верес, в різні періоди були різні футболісти. Якщо це початок 1990 років, то мені подобалася гра Філімонова, Яворського, Паляниці. Якщо брати період із 2015 року, коли Верес тільки починав грати у Другій лізі, то дуже сильно виділявся Шутов. Якщо брати Першу лігу, 2016 рік, то, безумовно, запам’яталися 24 голи Степанюка. Якщо брати гравців, що на довготривалому рівні у команді, то це Кучеров, Когут. Тим паче, всім відомо, що вже під час повномасштабного вторгнення окупантів, Богдан мав пропозицію з-за кордону і міг легітимно виїхати, адже у нього троє дітей. Проте він залишився відданим клубу і країні. Якщо брати останні пів року, то це, безумовно, Кльоц. Тому так сказати, що є хтось улюблений - не можу. В різний період були різні футболісти.

НАГАДАЄМО, придбати акції народного клубу Верес можна просто зараз у застосунку Bond (доступний в AppStore, або PlayMarket). Вартість однієї акції на Українській біржі сьогодні становить 147 гривень. Детальна інструкція з користування застосунку - за посиланням.