Народний клуб ВЕРЕС

Шість - out, шість - in: літня трансферна кампанія "червоно-чорних"

Після ста тридцяти днів без тренувань - на початку липня рівненський Верес розпочав літні збори і підготовку до старту у новому сезоні Української Прем'єр-ліги. Разом із активністю на футбольному полі - ожила і робота на трансферному ринку. 

Цього літа Верес вже залишили шестеро футболістів. Це воротар Артем Кичак (2 гри за основу), захисники Дмитро Махнєв (23 матчі, 1 гол), Ігор Солдат (75 матчів, 7 голів) і Роман Гончаренко (52 матчі, 3 голи), а також півзахисники Сергій Петько (67 матчів, 9 голів), і Микита Полюлях (50 матчів) (поки не беремо до уваги двох легіонерів: Владислава Крейду та Жирайра Маргаряна, адже перший взимку приєднався до Вереса на правах оренди, а ситуація щодо контракту другого - поки теж до кінця не врегульована).

На їх місце "червоно-чорні" вже підписали шістьох новачків. Раніше інформаційна служба народного клубу вже представляла кожного з них. Наразі ж пропонуємо проаналізувати досвід цих виконавців, ігрові навички та характеристики.

Арсеній КОРКОДИМ. Молодий, але перспективний голкіпер, покликаний скласти конкуренцію Богдану Когуту. Арсенію усього 19, що для гравця його амплуа - ще зовсім юний вік. Зріст голкіпера - 195 см. Тепер він - найвищий футболіст в команді і, принаймні за цим антропометричним показником вже обійшов конкурентів.

Коркодим - уродженець Києва і вихованець вишгородської Чайки. У сезоні 2020-2021 дебютував у Другій лізі за дубль луцької Волині. У 23 матчах пропустив 40 м'ячів. У минулому сезоні спробував скласти конкуренцію досвідченому Віталію Недільку в основі Волині. Але зіграв зрештою лише одну гру - проти Агробізнеса (0:1).

Роман ГАГУН. На противагу Коркодиму - досвідчений двадцятивосьмирічний футболіст. Уродженець Шепетівки, який втім професіональну кар'єру розпочинав у чемпіонаті Донецької області - за Олімпік УОР. У юному віці спробував себе у на той час прем'єрліговій Говерлі - до основи пробитися там не зумів. Після цього два роки відіграв у Грузій у клубі тамтешньої Пешої ліги Одіші-1919. 

З Грузії Романа Гагуна повернув Агробізнес. За клуб із Хмельниччини правий захисник відіграв три сезони: спершу у Другій, а потім у Першій лізі чемпіонату України. А у сезоні 2020-2021 дебютував в УПЛ вже у складі львівського Руху. У минулому сезоні Роман Гагун втратив місце в основі львів'ян і у лютому цього року отримав статус вільного агента.

Микола КВАСНИЙ. Якщо Роман Гагун покликаний закрити у Вересі правий фланг оборони - то Микола Квасний спробує застовбити за собою місце в основі на лівому. Це теж вже сформований і досвідчений двадцятисемирічний футболіст. Народився у Долині на Івано-Франківщині. Але ще школярем розпочав займатися у академії Княжої зі Щасливого. Проявити себе у дорослому футболі Миколі довго не щастило. Щойно Квасному розпочали довіряти у столичному Арсеналі - клуб зник із футбольної карти України. 

Далі була сімферопольська Таврія. Там Микола Квасний працював з основою і от-от мав дебютувати УПЛ, але усе зруйнувала російська анексія півострова. Дебютувати в УПЛ Миколі вдалося лише у жовтні 2015-го - вже у складі полтавської Ворскли. Потому футболіст змінював команди щороку: Суми, Прикарпаття, Львів, Інгулець, знову Прикарпаття, Верес. Цікаво, що Квасний міг стати гравцем рівненського клубу ще минулого літа. Тоді до підписання контракту справа не дійшла, адже рівняни могли заявити для участі в УПЛ обмежену кількість гравців і заявка була вже повною.

Василь КУРКО. Двадцятисемирічний центральний захисник/півзахисник спробує скласти пару в центрі захисту команди Роману Мірошнику. Василь Курко - уродженець Чорноморська. Вихованець місцевого Бастіона та школи донецького Металурга.

У юному віці центральний захисник намагався пробитися спершу до основи Чорноморця, потім Металіста - обидва рази невдало. Потім знайшов себе в одеській Перлині. Разом з одеситами виграв Другу лігу. А ще за рік, після ліквідації клубу, перейшов до Волині. 

Разом з хрестоносцями Василь Курко завоював бронзові медалі Першої ліги і ще один шанс пробитися до УПЛ. Втім, у матчах плей-оф лучани поступилися львівським Карпатам. А захисник змінив ігрову прописку спершу на Прикарпаття, а потім на друголіговий, але дуже амбітний столичний Лівий Берег. Після початку російсько-української війни цей клуб призупинив свої виступи на професійній арені. А Василь Курко отримав запрошення від Вереса.

​​​​​​​Станіслав та Владислав ШАРАЇ. Двадцятип'ятирічні брати-близнюки. Народилися у Ромнах на Сумщині. Вихованці академії Княжої зі Щасливого. Владислав - класичний вінгер, який може зіграти на обох флангах атаки. Станіслав - традиційно більше тяжіє до гри у центральній частині поля. 

У вісімнадцятирічному віці обоє футболістів підписали перший професіональний контракт із донецьким Олімпіком. Втім, до основи там пробитися не зуміли, виступаючи лише за команду U19. Згодом, так само разом, грали на правах оренди за клуби Першої ліги. Спершу краматорський Авангард, а потім Суми. Зрештою, перед початком сезону 2019-2020 обоє братів перейшли до Альянсу з Липової Долини, де разом з командою здобули право підвищитися у класі. 

Минулого літа брати вперше розлучилися. Станіслав залишився в Альянсі, а Владислав отримав запрошення від Інгульця, дебютував в УПЛ і у підсумку забив 2 м'ячі у 15 матчах за новий клуб. Цього літа брати Шараї знову воз'єдналися у Вересі і вже разом підкорюватимуть Українську Прем'єр-лігу.

Новини